збройні частини, що переходили біля Львова, не важились наближатися до міста більше ніж на дві милі.
Похід з-під Львова до Замостя відбувався серед дуже несприятливої погоди. Була вже пізня осінь, безнастанно падав дощ, дороги порозмокали, дошкулював вогкий, пронизливий холод. Головне військо йшло широким шляхом на Куликів і Жовкву. Жовківські міщани, щоб забезпечитись від грабунку, вислали назустріч посольство з добровільним окупом 22.000 зл. Між Жовквою і Креховом був перший нічліг. Ще коли Хмельницький під Львовом переговорював з львівськими послами про окуп, зголосився до нього чернець і, передаючи деревяний хрестик і лист від крехівських Василіян, запрошував його до манастиря в гості. Гетьман поцілував хрест, листа при чужих послах не розпечатував та висварив ченця, що так необережно поводиться в таких справах. Тепер покористувався запрошенням і провів ніч з 26. на 27. жовтня у крехівськім манастирі. На другий день військо рушило далі на Магарів, Раву й Потилич. На звістку про надхід козаків гурт равських міщан-поляків кинувся втікати на захід, забираючи з собою, що можна було, з майна. Коли під вечір приїхали до Верхрати, за намовою тамошніх людей заночували в селі. Одначе над
6
