На цьому тлі виринула справа Галицько-Волинської держави. В угорській т. зв. Будимській хроніці находиться коротенька згадка, що під кінець червня 1338 р. приїхав до Вишгороду: „пан Льотка князь Русинів” з добірною дружиною своїх лицарів, жертвуючи мадярському королеві приязнь та союз.[1] Ця вістка наробила багато клопоту новочасним історикам. Хто був цей Льотка та чого шукав на угорськім дворі? Одні, спираючися на висказ, що це був „князь Русинів”, бачать в ньому Болеслава-Юрія II, другі звертають більшу увагу на імя „Льотка” і думають, що це був Детько, визначний галицький вельможа, тоді найвищий достойник Галицько-Волинської держави, інші висловлюють ще більше або менше правдоподібні здогади та відповідно до цього пробують поясняти мету цих загадочних відвідин. На нашу думку справа виглядає ось як: Льотка — це Влодко (здрібніле Володислав); початкове „в”, нескладне для чужинців до виговору перед „л”, відпало, подібно як при слові Lodomeria, що повстало з Владимирії. Значить, це був Володислав куявський, про якого ми згадували на по-
- ↑ A. D. millesimo tricentesimo octavo, circa festum apostolorum Petri et Pauli, dominus Lothka, dux Ruthenorum, venit in Uysegrad cum electo populo militum ad regem Karolum Hungariae, promittens ei omnis amicitie incr ementum.
