Сторінка:Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf/18

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Нинї в Дербентї воріт тих вже нема. Одно крило — кажуть — взяли загнавші ся раз аж сюда Турки (в минулім столїтю), а друге находить ся в церкві Ґелацкого монастиря, що миля від города Кутаіс в Імеретиї  Дмитро I цар Грузії, поставив їх тамка, вивезши сей трофей своєї побіди над Дербентом, який він знищив. A. Dumas крило то видїв і пише, що оно… десь около 6 метрів високе, а два і пів метра широке, з дерева дубового, побите скрізь зелїзом і зачинялось на пять засувів або замків.

З Дербента веде дорога приморска до Баку — де жили староденні Каспи — иньшого шляху почерез Даґестан не було. Доперва новійшими часами провели росийскі жовняри битий гостинець з Петровска (що стоїть над морем) в напрямі полуднево-західнім через Темірхан-щуру і Гунїо, серединою краю почерез гори в Кахетию і Грузию. Дорогу сю зовуть Лезгіни і Татари »Падішах-йол« т. є: шляхом царским.

Даґестан то край для себе. Занимає він 519 квадрат. миль, а замешкує єго около пів мілїона людий; що говорять — пише Владикин (один з найлїпших знатоків Кавкава) в своїй обширній розвідцї „Путеводитель по Кавказѣ“ — щось, чи не на сорок окремих язиках, і буває, що один конець якогось села не знає мови людий, що живуть на другім. Хто Они? з відкіля прийшли і що їх гнало в ті страшні вертепи?… не вміють сказати. Але розуміють добре свою бездольну вдачу; коли оповідають, що: Македон великий, завоваювши землю, хотїв і лад на нїй за-