дили в зелїзних збруях і віддавали ся мущинам на нарочитій горі, під відкритим небом в празник богинї любви і плодів. Не занесли-ж той культ під снїгові верхи Кавказа птицї, а люди. З ними прийшов, бачу, і той матріярхат і легкість обичаїв кавказких; ту найшли они хиба тілько: з горнил вульканів повставшу і горючими нафтяними жерелами вигріту віру огньохвальну, коли єї не получили з Мидії, проживаючи довгі віки під Араратом.
Зваживши отже все то, видить ся менї, що це буду далеко від правди, коли поставлю здогад, що правітчиною картвельского племени то є більшої части народів, днесь проживаючих на южних склонах Кавказа, була древня Катпатуха або Кападокія.
В роцї 666. виводить Ассур-бан-габаль збунтованих Етіопів з Египту[1]. А що девять лїт перед тим то є в р. 675. кимерійскі Скити і Трери напали були на Лїдию і по всїй Малій Азиї розбивали, догадувати ся можна, що Етиопів тих або переселено на західні границї Ассирїї в Кападокію, або й на просьбу вислано лїдийскому цареви Ґіґесови против кимерійского князя Тушпе з Ґумрі.
Страшні то мусїли бути часи. Лютий Ассур, прогайнувавши свою дику силу на полоненє і здоптуванє народів Мидиї, Вавилонії, Халдеї, Урарту, Хети, Кападокії, Палестини… словом
- ↑ Геродот: Еутерпе.
Страбо.
