ліґію фаталїзма. Він обіцює вірним несказанні розкоші раю і підіймає їх на борбу з цїлим сьвітом… Дикуни Арабістана розлили ся огнем і мечем по земли, устелили руінами і трупом Африку та Азию і під тими руінами і під тим трупом погребли цивілїзацию сьвіта і залили єго морем слїз і морем крови.
Однак се не змінило — поки що — ходу дїл під Кавказом, вирвало тільки Сасанідів і огнехвальство, а місце їх запяли в Перзиї арабські калїфи та Іслям.
Омар кидає ся на Хазар, бере і кріпить Дербент і проганяє Хазар з Даґестана.
В р. 642 обявляє він, покликуючи ся на коран — XXV 45 L. 12 — Хазар і Руссів ворогами Ісляма і підбиває на них Азию[1].
В виду такої грози повстає ще тїснїйше дружество між Хазарами і Цареградом. »Рінотмет« і »Копронім« женять ся у хазарських Коганів і єднають ся против небезпечних Ара-
- ↑ Там пише в »Derbent-name« арабский лїтописець, Abu-Ischak-el Istarchi. Однак здає ся менї, що: як Мугамед незрозумів Єзекиїла; прочитавши єго пророцтво о пришествію Ґоґа, князя (нерозбірливий текст) (рош в жидівскім язицї значить »пишний«) і думав, що сим словом пророк називає якесь племя… так само помилив ся за ним і Омар взявши за Россів союзників хазарского Когана. А з Хазарами в дружестві були тогди кавказкі жителї »Гокхів« т. є верхів Өовели і Аллани, між котрими може і було яке племя Рокс-алланів, або Рос-аланів.
