Украины-Руси во̂дъ татарскихъ степо̂въ и що Козаки були тою переднёю сторожею, що шаблею въ руцѣ значила ти̂ границѣ. Но по̂сля того, якъ Козаки выкидали бісурмано̂въ по за Днѣпрови̂ пороги, такъ и польски̂ паны посувалися на Украину-Русь зъ своими шляхоцкими правами (юрісдикціею), вважаючи козацки̂ землѣ нѣчіими.
Украина-Русь высылала самъ выбо̂ръ своихъ сыно̂въ, самъ цвѣтъ своєи молодѣжи въ широки̂ степы на во̂йну зъ невѣрными. Оборонюючи Украину-Русь и Польщу, боронила заразомъ и заслоняла цѣлу Европу во̂дъ магометаньства и се становить єи безмѣрну заслугу въ исторіи загально-европейскои просвѣты (культуры).
Польскій урядъ вмѣвъ оцѣнити завчасу тую вагу Козако̂въ, що могли стати муромъ проти Татарвы. Тому то вже Зигмунтъ II. намагався по̂ддати Козако̂въ по̂дъ воєнный послухъ и надати имъ певный ладъ. Баторій такожь зрозумѣвъ заслуги Козацтва и звернувъ свою бачно̂сть, що бъ границѣ свого королѣвства забезпечити. Во̂нъ скрѣпивъ ту живу перегороду мѣжь Польщею а Крымомъ, якою були Украиньско-руски̂ Козаки. Давъ имъ во̂йсковый ладъ а для резиденціи гетьманьскои призначивъ мѣсто (го́родъ) Трехтимиро̂въ. Заняти̂ Козаками землѣ дѣлилися на шѣсть округо̂въ або полко̂въ. Полки мали назвище по̂сля головныхъ мѣстъ а були ними: Черкаскій, Чигириньскій, Канѣвскій, Корсуньскій, Бѣлоцерковскій и Переяславскій. Баторій затвердивъ право выбору гетьмана се бъ то головы всёго Козацтва и козацкои старшины. Выбраного гетьмана потверджувати мавъ король. Признаками єго уряду були: во̂йскова коругва, буньчукъ, булава тай печатка. За гетьманомъ слѣдувала старшина: обозный, судія, писарь, асаула, полковникъ, сотникъ, отаманъ и хорунжій. Но й Баторій побачивъ, що трудно козацке во̂йско нагнути по̂дъ свою королѣвску власть, бо мало було такихъ мѣщаньскихъ та селяньскихъ родинъ на Украинѣ-Руси, що бъ не мали чого спо̂льного съ Козаками. Любили „козакуваня“ хлопы, ремѣсники и славивъ єго пѣснями цѣлый Украиньско-рускій наро̂дъ.
Тодѣ козакувало всё, що лише було молодого и буйного на Украинѣ-Руси, а стари̂, сиви̂ були такожь колись Козаками. Навѣть пано̂въ прошибавъ козацкій духъ. Во̂дважного хвалили
