і воском із сусідами, наші предки багато споживали меду в себе. Це знову спонукувало слов'ян більше мати меду та воску.
Природні-ж умови для водіння бджіл на Вкраїні були гарні: багато лісів, а в лісах медодайних рослин. Такий економічний фактор не міг не вплинути на розвиток українського пасічництва. Століття IX–X–XI–XII–XIII були століттями найбільшого розвитку українського пасічництва. У цей час пасічництво було одним із головних національних промислів, бо мед і віск був джерелом багацтва.
 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Короткий нарис історії українського пасічництва. 1926.pdf/12}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
На бортях робили помітки „знамя“. Про це згадується в перших письменних законах під назвою „Руська Правда“. Коли хто скасує помітку другого „знамя“, чи видере мед, то стягався штраф у казну. „Аже пчоли видереть, то три гривни продажи, а за мед, аже будеть пчоли не лажени то 10 кун, будет ли олік то 5 кун“. За нищення княжої борті платили 3 гривні, а за селянську — 2. Був окремий стан бортників. Довгий час вони мали своїх старшин і суддів. Внесення статтів у закон про пасічництво каже про не абияку ролю його в господарстві країни.
Початок пасічного
господарства. Вулик.За час найбільшого розвитку, коли мед і віск були джерелом багацтва (IX–X–XI–XII–XIII) в пасічництві з'являється вулик. Усяк хотів більше мати меду і воску. Спершу це виливалося в збільшенні бортів. Чи вітром звалило дерево з бортю, а чи що
