знаєш це? Ет! Правду говорить про женщину тов. Джемс…
От серед цього саме місця Антон Радіонович натяг лівий чобіт на ногу і змінив свою думку:
— Готуй снідання, а Палажка хай катне до комнезаму за підводою… Сьогодні говорю учителям, хе, контр-революціонери, промову… Ми только лучшего хатім… — і далі різко гукнув на всю хату:
— Снідать — раз, онучу без рубців знайти — два, і чарку до снідання — три!
Галька:
— Уже стерявся…
І Антон Радіонович почав снідать; жінка підносила, а заспані діти попрокидались і залякані поглядали з печи на батька і мовчали; правда, иноді падало на прилавок, до матери якесь необережне дитяче слово: „мамо, а нам сальця“, — але батько протирав тоді заплакане вікно і незадоволено їв із салом своє слово:
— Азіяти.
На печі шепотіла осокою дітям баба Оксана:
— Ваш батько виписує душі, як у граматку, а потім п'є та матір б'є…
І діти боялися батька: коли настане вечір, він уздечку з кілочка та до матери п'яний кричить:
— Ти проти власти йдьош? Уб'ю гадюку!
П'яний падав на долівку, бив лобом підніжку столу, блював… а мати слала долі куль соломи,
