Сторінка:Косинка Г. Вибрані оповідання (1928).djvu/270

Але відповідь Кравчини заглушили гарматні постріли…

Вони в грязі, забрьохані, мов тічка псів під осінь, бігли через якесь сонне село, що солодко спало ще свій ранішній сон.