— Во ввєрєнной вам конвойной команді, а жиди здєлали неправильний донос на Яшку за підштаники… Я вмісті з Яшкою…
Та присутні, аж стеля зривалась, дико зареготали.
Кравчина, не розуміючи, замовк.
— Разрєшітє дать етому хохлу чарку водкі за службу, за…
— Без морали, капитан! — крикнув хтось чваньковито з кутка, а Кравчині вже налили чарку, якась широкозада пані поклала побожно на стіл його кубанку, лишилося — випити, коли по залі пролунав раптом нелюдський крик:
— Наші застави перестреляни, а в штабє — кавардак!..
У вікно, мов оса, задзижчала куля, п'яний Рилов вигукнув якусь команду, а Кравчина перехилив до рота шклянку — випив за одним духом.
Заля-ж заахкала, заматюкала, прослала долу білі скатертини з-під вина, а штаб генерала Бредова вискакував на вулицю, залишаючи насолоду над жінками для сміливих…
Жигало, салдат армії генерала Бредова, сказав аж за містом Кравчині:
— От, пар з вісім ще лишилося в „Норвегії“ підштаників — пропали, правда?..
