Ця сторінка вичитана
синів докторами та артистами виводять, мій хоч автомобілем їздитиме!
І пирхкав, голосно заспівував у Мартиному серці той автомобіль, що її Опанас правити ним збирався; вона, як мати, загордувала своїми синами, що не чула, коли новобранці з неділею привітали, а за Гордійчиного Петра левадами затяг котрийсь тієї самої, що в письмі син згадував…
Вона загадалася:
— А мій же Дмитро так тяг, що коли співав — і старі слухали…
І прийшла до неї за ворітьми стара, ще од баби своєї, мабуть, за сто літ, пісня — така, що ніхто вже її в селах ніколи не заспіває, хіба лише мати, як розплачеться:
Ой, пустила синів за ворота,
Як тих соколоньків…
Хотіла заспівати Марта чи з горя великого, чи з радости, але не було голосу, і не до лиця старій співати.
——————
24
