Цю сторінку схвалено
— У другий раз…
Мати мовчала.
— У третій раз…
І я підвівся рішуче на ноги, а вона глухо мовила:
— Бог простить, сину… Не їдь тільки, дитино…
У матері знову починалася гарячка; їй знову лили на гаряче тіло самогонку, а брат Петро, засукавши рукава, розтирав.
У хаті засмерділо горілим зерном: це батько з Петром випорожнили на материні ноги останню пляшку самогону…
Батько поклав кулака, мов горнятко загоріле, на стіл, сказав:
— От жисть! Польський офіцер своєму собаці ногу перев'язував, а ми, виходить, гірше собак здихаємо?!
— 9 —
