Цю сторінку схвалено
— Біжи Петька, ще до Одарки по самогонку! — наказав він братові.
Петро взяв на лаві пляшку, міцно стиснув для чогось у кулак пробку, вискочив у сіни, але не встиг причинити двері, як гукнув:
— Ой, горить десь на селі! Це, мабуть, на Джулаєвому кутку, а дим валує аж у береги!..
— Катай по самогонку! — гостро наказав батько.
Ми вийшли з хати разом; пахло димом, а кутком заливалися, гавкаючи, пси; село ж було німе, сторожке й люте; я мовчки одломив з верби молодий дубець поганяти коня. Петро підбіг до воза, хотів, видно, щось мені сказати — не посмів, а батько йому вслід:
— Одна нога тут, а друга там! — і
— 10 —
