Ця сторінка вичитана
думав я, приготувавшись до оборони на смерть.
— Йолоп ти, чуєш? — крикнув легіонер, розмахуючи кулаками.
Для мене було зрозуміло, що коли людині втрьох розрубати нагайкою лице, коли вона має десь у схованці револьвера, це трохи скидається на йолопа, але я, мабуть, мав тоді такий вигляд, що сержантові довелося вжити такого влучного порівняння.
— В чому річ? — поспитав я, здивований, у салдата. — Ведіть мене до штабу.
— Не вдавай дурня! Вивертай кешені, сарака! — гукнув осатанілий легіонер.
Мені зробилося смішно. Так, тепер я зрозумів, і моментально вивернув;
— 21 —
