Перейти до вмісту

Сторінка:Косинка Г. Мати (1929).djvu/28

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

— Я маю їхати, коня забито…

Але мій сержант на цей раз не забув, видно, наказу свого начальника:

— Прошу пана капітана, але хлоп з наказу графа має підвозити кулеметні стрічки до більшовицьких позицій!..

Офіцер побіг до двохколок Червоного хреста: вони спішно підвозять, перекладаючи на селянські вози, поранених; кіннота гусарів у галоп виїхала пашнею на праве крило; вже сутеніє, я боюся, що польська армія зрушить під натиском раніше, аніж я зможу виїхати на гору, де є надія проскочити до Зеленогаївки!

— Грузи! — підбадьорює мене наказом сержант, показуючи рукою на ящики з кулеметними стрічками; під

— 27 —