Перейти до вмісту

Сторінка:Косинка Г. На золотих богів (1922).djvu/47

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Цюпка схвильований оглянув сходку.

— От, бра, пробрав…

— Правильно, Цюпка!

Сірий Антон обійшов круг столу, догнав дідя Кісіля і — хитро поспитав:

— Діду Кісіль, яка стежка?..

— Мовчить скобло…

Сходка розходилась.

— Здорово, брат, сказав Цюпка — краще од большевика, розумієш, видумав, каже: „наша стежка червона“…

І довго ще було чути селом балачки про червону стежку Цюпки.