Перейти до вмісту

Сторінка:Косинка Г. Політика (1928).djvu/22

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Вона обвела очима гостей — всі мовчали. Кушнір осміхнувся у вуса чорного, а коли Швачка випив з тещею по чарці, та ще стара хлюпнула недопитий самогон під стелю, — загукав:

— Е, так не годиться! Теща зятя коськає, а ми в порожні чарки заглядаємо!..

Тоді всі якось веселіше загомоніли, чарки задзвонили, а студентка, дочка найстаршої сестри Мар'яниної, пишно до столу Швачки підійшла, привіталася.

— Мене з вузу за куркулівство викинули — ідіотизм якийсь! Дев'ять років на гімназію витратила, і прошу — дочка куркуля!

— Виходь заміж за комуніста — не викинуть! — гукнув здалека Кушнір.

— Хай вийде, чи з лахміттям з хати не викурю, — гордо мовив кремезний, припухлий на обличчі, батько студентки.

Швачка, допивши для сміливости третю чарку, не втерпів:

— Просте дуже діло, небого: така більшо-