Ця сторінка вичитана
Мар'яна лежала непритомна; хустка їй тернова закрила очі, а тіло билося об долівку — ридала, і сорочка з мережкою в поділках закотилася аж до страмного тіла.
Кушнір злякано глянув на Мар'яну, бігав очима и шептав:
— Нічого. П'яна, сумєстна драка — все. Так нужно говорить.
——————