Бажаючи вдоволити бажанню поставленому до мене при нагоді обходу ювилею моєї національної діяльности, — щоби молодшому поколінню дати підручник історії політичної думки Галицьких Українців на протязі минулого півстоліття, та щоби молодше поколіннє брало зразки з громадянських діячів минулого часу і не помилялося вже в тих справах, в яких блудили наші батьки, я постановив зясувати важнійші події з нашого минулого, що зображують політичну думку у визвольних змаганнях Українців галицької землі. При сім стараюся використати мої спомини для прояснення відносних подій.
Таке трактуваннє нашої, неписаної досі історії — уважаю за вказане і доцільне не тільки ізза потреби освідомлення молодшого покоління в тім, що діялося в недавному часі, але й тому, щоби будучий історик розпізнавав і осуджував те минуле на основі провірених подій, а ніколи на підставі своїх догадів або довільних тез. Кажу се отверто і виразно, бо як раз мені довело ся почути між нами такі думки, що історія скаже те, чого захочеться історіоґрафам…
Про минулі часи — події і діячів свого времені скаже історія колись своє останнє слово, а сучасні очевидці мають передати все те, що діялося — вірно, щоби історія сказала слово правди.
Та доцільно нам треба прояснювати минувші події, бо нашу українську націю може обновити і скріпити тільки внутрішна перемога здорової думки політичної, а ніколи закриваннє дійсности або пособлюваннє політичній спекуляції понад головами нації…
