люди, що зробила з мене наука? З пропащого, нечесного — вона зробила мене чесним, годним на добро, чоловіком. Розум, учення, грамота — велика сила. Як добре бути грамотним! Ніхто тебе не ошукає — сам усе знаєш. Неграмотному треба все в голові тримати, часом і забудеться, а грамотний записав — папір не голова — з нього не втече. Та грамотний і понятливіший до всього: чи ремесла якого навчитись — він швидше навчиться від неграмотного. Чи от як позиватися: треба написати прошеніє — йдеш до писарця, несеш карбованця. А писарець, користуючись з твоєї темноти, навмисне напише так, щоб воно не помогло, щоб ти й удруге йшов до нього та ніс карбованця… А як грамотний, сів собі, написав і добре. Пораятись тра у якому ділі — знов ідеш, знов даєш. А грамотний прочитає закон і знає все, і гроші в кишені. Припам'ятайте собі: скільки ви ночей не доспали, скільки голову собі нашкрябали, скільки праці згубили через те, що ходите, здається, і вдень, а мов з зав'язаними очима — во тьмі?!
Чи поїхав кудинебудь чоловік далеко, не знає, що вдома робиться — хоче письмо (лист) написати — шукає такого чоловіка, щоб написав — знов плати, та ще гляди, чи напише так, як хочеш.
Або грамотна мама не може вчити своїх дітей? Не може замість того, щоб гноїти їх дитячі чисті душі всяким поганим словом, не може наповнити їх добром, а голови розумом? Хіба не може? А пригадайте собі, люди, скільки лиха наробили вам шинки, п'янство? Скільки воно відняло в вас здоров'я, щастя; скільки загравало в тяжкій праці добутих, кривавих грошей? А через що? Напрацюєшся цілий тиждень — в неділю хочеться одпочити, розвеселитися… Дома скучно сидіти. Або спиш, або з нудьги лаєшся з жінкою, часом до бійки доходить. Ідеш в корчму, де здибаєшся з кумом, з сватом, з приятелем. Побалакаєш, вип'єш по чарці, потім — по другій, а далі пішло писати — і образ Божий загубиш… Втягнешся отак — потім вже й жалуєш — та не поможе. Їдно розореніє та печаль…
А грамотний? Візьме у неділю книжку, читає або жінка читає… Навчається… Кажуть: «їден розум добре, а два — лучче». А що не книжка — то й розум. І гризотні
