Дата написання, позначена в автографі, — 12 січня 1903 р. Вперше надруковано в журналі „Киевская Старина“, 1904 р., кн. III, стор. 383—412.
Друкується за текстом збірки „У грішний світ“.
Дата написання, позначена в автографі, — 31 березня 1910 р., Чернігів. Вперше надруковано в журналі „Літературно-науковий вісник“, 1910 р., кн. VI, стор. 417—444, кн. VII, стор. 3—39. Друкується за текстом збірки „Дебют“ з відновленням за автографом розділу про мітинг у лісі, який фігурує у всіх плянах і конспектах II частини повісти, але перекреслений в рукопису, очевидно, з цензурних міркувань.
Подаємо головніші авторові нотатки і матеріяли до твору.
Андрій Побідаш у неділю вранці вийшов своїм звичаєм на руїну заводу — і оглядає. Він чув свіжу звістку (котрий уже раз), що незабаром побудується тут фабрика. Думає. Виходять з церкви люди. Маланка і Гафійка. Кличуть його обідати. Прийде потому. Вертається — коло хати стоїть Гафійка з Прокопом. Прокіп йде на заробітки. Андрій знає, що вони любляться. Що ж! йде в хату, лишає їх на дворі. Розмова. В хаті. Описати Маланку. Замолоду робітниця, вийшла заміж уже старою дівкою. Великі симпатії до земельного хазяйства, ідеал — бути хазяйкою на своїй землі. Любить свою Гафійку без міри, все марить, що вона віддасться за хазяйського сина. Живе надією на розділ землі. Гафійка чиста і пещена смаглянка. Дитина (натури) природи.
Андрій ненавидить хліборобство на клаптях землі. Воно нічого не дає, опріч злиденного життя. Вся надія його на фабрику. Він колись був на фабриці і не може забути, що брав по 13 руб. на місяць. Часом заробляє випадково в економії, то на почту піде
