Ця сторінка ще не вичитана
Сотнї мрій мене обсїли
Од такої красоти,
І бажань усяких безліч…
Та в усіх була лиш ти.
X
Вона.
Не злюбили мене сестри,
Що така я гарна:
Білолиця, бистроока
І струнка, як сарна.
Кажуть: „Тра її послати
На тяжку роботу:
В самий південь кози пасти
І тягати воду“.
Не згоріла-ж я од спеки, —
Стала румянїйша.
Міх важкий мене не згорбив,
Стала ще стрункійша.
І вовняная верівка
Плеч не обшмульгала.
Брала воду з Силоаму —
Хлопця зчарувала.
