Ця сторінка ще не вичитана
XI.
Чи я в ночі́ на ліжку
Зариюсь в подушка́х, —
Принадний, милий образ
у мене на очах.
Чи тихо задрімаю
І очі я стулю,
Прокрадується ніжно
Він в голову мою.
Прокинусь я, — тай вранцї
Не розстаю ся з ним:
Весь день ношу той образ
У серці я своїм.
XII.
Ніч. Запа́хнули гвозди́ки.
A в горі, під небесами,
Наче бджоли золотії,
Зорі ми́гають роями.
Споза сутїни каштанів
Хатка білая блискоче…
От, риплять склянії двері;
Чую голос я дівочий…
Любий трепет… Милий шопіт…
Боязливе обійманнє…
Зацікавлені троянди…
Солов'їнеє лящаннє…
