Ця сторінка ще не вичитана
Мехіканськая стріла
Улучала й в Божу Матїр:
Цілих шестеро, блискучих,
Застромились аж у серце, —
Наче золоті мечі,
Що, як носять плащаницю,
Mae Mater Dolorosa
У своїх скорботних грудях.
Коровгу — Марию Діву —
Дон Ґастон, як помирав,
Дав Ґонсальвові, — та швидко
I Ґонсальво був убитий.
От тодї сьвященний пра́пір
Взяв сам Кортес на коня
Тай до вечера з ним їздив,
Доки битва не скінчилась.
Пало ме́ртвими в той день
Сто і шістьдесять Іспанцїв,
А над вісїмдесять взято
У полон до Мехіканів;
Хто поранений був важко,
Незабаром і помер.
Та із коней щось дванацять
Заполонено чи вбито.
Аж над вечір. опинилось
Бідне Кортесове військо
На твердому суходолї,
Де хилилось кілька верб.
