Ця сторінка ще не вичитана
Та і гарна-ж кров сьогоднї:
Споконвічно-християнська!
В ній нема ні крапелинки
Од Моресків чи Жидів.
Радуйсь, радуйсь, Віцлї-Цуцлї:
Се-ж іспанська кров сьогоднї!
Теплих пахощів із неї
Ти нанюхаєшся в смак!
На заріз сьогоднї буде
Щось аж вісїмдесять Спанцїв, —
Ну, й пихатую-ж печеню
Поїдять твої попи!
Бо і піп — то теж людина,
А людина хоче їсти,
І живитись, як боги́,
Самим нюханнем — не може.
Гу! загув смертельний бубон,
Задудїв зловіщий ріг.
Себто зараз на платформу
Ступить жертвений похід.
Тягнуть вісімдесять бранців,
Волочу́ть на верх по сходах.
Всі голісінькі — на ганьбу;
Руки скручено за спину.
Перед богом Віцльом-Пуцльом
Їх навколішки схиляють
І мордують-тортурують,
Щоб скакали гопака;
