Сторінка:Кримський А. Пальмове гилля. 1901.pdf/19

 Та нїде не видко горя у природи:
 Сонце сїє радість на луги і води;
 Вітер різво шепче щось до очерета…
 Так усї забудуть скорбного поета.

Алупка в Криму, 10 апріля 1901.