Ой, колись я бачив, як щезав туман, Що в ночі́ був тихо затопив Лїван. Де була недвижна біла рівнина́, Стала дика круча, грізная, без дна. Так у мене в серцї з муринових слів Щез туман мрійливий, наче вихор змів. Вибухла глибока, дикая печаль… Жалко всїх бездольних… Тай на себе жаль…
Бейрут в Сириї, 22 марта 1898.
