Ця сторінка ще не вичитана
Отак, бував, гляньте на ланок, —
А там стремить опу́дало з соломи.
Начепляно на ньому ганчіро́к;
Стоїть воно сухеє, нерухоме.
Дмухне вітрець, — замають ганчірки,
Захилитав страховуд руками. —
Лякають ся, цьвірінькають пташки!
Іде переполох між горобцями!
Людина-ж трапить ся під тую мить, —
Дак що́ для неї гороб'яча мірка?
Погляне тай: „Опудало стирчить,
А шелестiла в нім сама ганчірка“.
5 августа 1900 року. Туапсе на Черкеському побережжю.
15 августа. — Батум.
