Цю сторінку схвалено
що сам не любить правди, або її не хоче пізнати.
Цими словами закінчив селянин своє оповідання; звісив голову і важно задумався…
Смеркало. Ударив вечірний дзвін. Його тужливий голос стогоном хвилював по селі, по пустих, білих полях й уносився в далекі простори, оплакуючи недолю покривджених людей та осуджуючи звірське самолюбство.
