ходить у некрасивому бідненькому одязі, що зроблений руками магометан-кустарів.
Позаду йшли наші товариші і поміж ними точилась така ж жвава розмова. Ми багато взнали за ці дні…
Через годину ми випливли на яхті «Альбатрос» в Каспійське море і зробивши три величезних круги по рейду, повернулися додому стомлені, але щасливі. На морі вночі ми бачили дуже багато.
Перед нами сяяв велетень-Баку з його чотирма великими електростанціями, що постачають йому світло. Жодне місто СРСР не має такого доброго освітлення, як «Місто Вітрів». На хвилях тонкими мечами вгрузли в темряву одсвіти Бакінських електролямп.
Товаришки-тюрчанки танцювали нам і співали своїх національних пісень. Весело й цікаво провели ми кілька годин на яхті, щохвилини оглядаючись на підкову електросяйва, що пливло од Черного й Білого міста, до самого Баку, його Баїловського півострова й самотних маяків.
