Сторінка:Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/109

Я по долару час від часу їх збираю
По всій країні для «Вістей тижневих»,
Видаваних у Бау. Знаєте «Тижневі Вісти»?
«Знав змолоду».
 «Тоді ви знаєте й мене.
От ми вже з вами розмовляємо нарешті.
Я теж для них там не яка дрібниця.
Моїм є ділом пізнавать, чого бажають читачі:
Вони за те нам платять, отже це й повинні мати.
Фейрбанкс до мене каже — він редактор, —
«Ви настрої нам публіки відчуйте», — так він каже.
Коли вже все казать, багато він од мене має.
Одна біда, що ми погодитись не можем
В політиці: бо я вермонтський демократ;
Ви знаєте, що це таке, — двофарбний вроді, значить,
А «Вісти» все були республіканські.
Фейрбанкс до мене каже: «Поможи нам цього року»,
Під «нам» він розуміє їхній список. Ні, я кажу,
Не можу цього і не зроблю. Досить ви вже панували,
Вже час усунутись та уступить нам місце.
Платить мені б ви мали не десятку в тиждень,
Якби я мав вам вибрать Білля Тафта.
Та сумніваюсь, чи однаково б я це зробити зміг».
«Ви, ніби, направляєте політику газети?»
«Та, бачите, я близький з кожним, всіх їх знаю.
Я фарми їх так майже добре знаю, як вони сами».