Сторінка:Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/161

САЛДАТИ

Прапори гордовиті мають вздовж вулиць.
Ніби шалений гігантський пульс,
Барабан відбиває настирливо дріб.
Пискливо та радісно флейта рипає.

Салдате, салдате такий чепурливий,
Ти і веселий, ти і щасливий,
Гарний в мундирі злотнім та синім —
Заздрісно кожному в світі хлопчині!

Слава та шана від всіх тобі тут,
Дівчата всміхаються й плеще люд;
Спереду й ззаду оркестри; вони
Всі аж тріпочуть жагою війни.

Салдате, салдате, ступаєш ти жваво,
Ніби чекає десь ворог кривавий,
Навіть сконав би, здається, ти весело —
Так барабан та горілка підне́сли.

Славний вояче, проходь та радій,
Що не такий ти, як ми, не такий
Ми, що без стягів, оркестер гучних
Йдемо до бою в заулках брудних.

Ми бо із лав робітничих полки —
Ми нерозумні усі вояки,
Боремось, доки аж світ перетворимо,
Темряву, бруд і страждання поборемо…