Так, всіх нечистий нас гріх забрудив,
Звіряча в нас хтивість, лукавство:
Бог світ свій, як кажуть, чистим створив,
Чоловік лиш його закапостив.
Так, тут на людині людина живе
Й руйнує її день за днем;
Але в занедбаних нетрях також
Тигр жере свою здобич живцем.
Боже закляття на кожному злодії,
Вбійник на пекло себе засудив —
Але хто ж звірям жагу дав до крови,
Їх хто вбивати навчив?
«Всі моліться до нього, хто збудував оті гори,
Всі моліться до нього, хто струмні вливає у море,
Всі моліться до нього, хто кожну зорю вечірню
Засвітив, всемогутній, у небі незмірнім».
Всі моліться до нього, хто сотворив
І землетрус, і повідь;
Всі моліться до нього, хто дав болячки,
Що висмоктують нашу кров.
Всі моліться до нього, хто забажав
Створити нам на муку
Акул, скорпіонів та комарів
Та отруйну гадюку.
Сторінка:Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/164
Зовнішній вигляд
Ця сторінка вичитана