Перейти до вмісту

Сторінка:Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/164

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Так, всіх нечистий нас гріх забрудив,
Звіряча в нас хтивість, лукавство:
Бог світ свій, як кажуть, чистим створив,
Чоловік лиш його закапостив.

Так, тут на людині людина живе
Й руйнує її день за днем;
Але в занедбаних нетрях також
Тигр жере свою здобич живцем.

Боже закляття на кожному злодії,
Вбійник на пекло себе засудив —
Але хто ж звірям жагу дав до крови,
Їх хто вбивати навчив?

«Всі моліться до нього, хто збудував оті гори,
Всі моліться до нього, хто струмні вливає у море,
Всі моліться до нього, хто кожну зорю вечірню
Засвітив, всемогутній, у небі незмірнім».

Всі моліться до нього, хто сотворив
І землетрус, і повідь;
Всі моліться до нього, хто дав болячки,
Що висмоктують нашу кров.

Всі моліться до нього, хто забажав
Створити нам на муку
Акул, скорпіонів та комарів
Та отруйну гадюку.