Так вони маширували й співали, мішаючи співи з жалобою,
Так, із квітами, йшли напівмертві, щоб вшанувати мертвих.
В церкві людей охопила тривога,
Коли донісся гомін до них —
Бог міг не вчути слова святого,
Міг молитов не дочути палких!
|
Це вже рабам дозволити годі, |
В синіх мундирах дозорці спокою,
Щоб робітничий натовп прогнать,
Щоби спинити пісні непристойні;
Всіх тих розсіять, що стурбували
Бога їх вигуки голосні,
Вмить хай замовкнуть, щоб долітали
До бога молитви масні!
На переплутані й співучі вулиці маленького Лоуренса
Прибули тупі салдати; а за синіми їх одностроями
