Сторінка:Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/285

БРЕХУНИ

Брехун ходить у гарному убранні.
Брехун ходить у лахмітті.
Брехун є брехун — в убранні чи без убрання.
Брехун є брехун і живе брехнею, що її розповідає, і конає в брехні.
I каменотеси заробляють на життя — брехнею — з гробів брехунів.

Брехун дивиться просто у вічі
Й бреше жінці,
Бреше чоловікові, приятелеві, дитині, дурневі.
I він старий брехун; ми знаємо його багато років.

 Брехун бреше націям.
 Брехун бреше народові.
Брехун точить кров народу
Й п'є ту кров зі сміхом і брехнею,
 Сміх в його глотці,
 Брехня в його устах.
І це брехун старий; ми знаємо його багато років.
 Він рівний, як собача задня лапа.
 Він рівний, як коркотяг.
Він білий, як лапа чорного кота опівночі.

Мова людська ним сповнена,
Брехуном, що бреше націям,
Брехуном, що бреше народові.