Ця сторінка вичитана
НА БРОДВЕЇ[1]
Довкола юні та байдужі ноги
Снують невпинно вздовж блискучої дороги.
А зверху — безліч шильдів галасливих
Вогнянне світло чарівне тручає
На низки повозів рухливих
І на юрбу веселу, що внизу гуляє.
О, дивний той Бродвей, веселий, безтурботний, —
Тільки серце, моє серце самотнє.
Жагою зціплене бажання хтиве
Проходить мимо безсоромно і чванливо;
З театрів, кабаре, трактирів
Бродвею світла райдужно-ясні,
І звідти, і туди все мчить веселий вир;
А я стою й дивлюся, мов у сні,
На той Бродвей, осяйний, безтурботний, —
Тільки серце, моє серце самотнє.
ГАРЛЕМСЬКІ ТІНІ
Я чую ті дівочі несміливії кроки,
Коли на Негрський Гарлем[2] серпанок кине ніч.
І бачу я дівчаток отари чорноокі,
Що ходять віддаватись на перший хтивий клич.
