вдаються йому лише ті вірші, де він пробує вживати зовсім невластивих йому метра й рими. Отже ми й не перекладали таких його віршів.
Ґольд не видав ще жодної збірки. Першого вірша, що ми переклали, ми знайшли в журналі «The Liberator», а решту ласкаво прислав нам у рукописах автор.
Крім віршів, Мікель Ґольд написав кілька оповідань, п'єс і навіть оперету «Остання Революція».
Слухай жалібні барабани химерного похорону.
Слухай повість про химерний американський похорон
У місті Браддоку, в Пенсільванії,
Де сталеварні живуть, як бридкі дракони,
вижираючи людину, землю й небо, —
в країні крицевих почвар,
дорозі на роботу о шостій рано
річки й сливові дерева, повиті диким білим цвітом.
пудлінґує, — біс біля сірчастого озера —
Зеленотравні спогади набігають і змякшують його серце,
І він забуває бути твердим, мов криця, він
пам'ятає тільки перса
