І майор Уокер, що говорив
З достойниками революції? —
Всі, всі сплять на горбі.
Вони принесли своїх мертвих синів з війни
І дочок, що їх розчавило життя,
І їхніх дітей — сиріт у сльозах —
Всі, всі сплять, сплять, сплять на горбі.
Де старий Скрипаль Джонс,
Що грав з життям всі свої дев'яносто літ,
Сміливо зустрічаючи негоду голими грудьми,
Що пив та бився, не міркуючи за жінку, ані рідню,
Ані за золото, ні кохання, ані небо? —
Диви! Він базікає про смажену рибу давніх часів,
Про давні кінські гони на Клері-Гаю,
Про те, що Ейбі[1] Лінкольн оповів
Колись у Спрінґфільді.
Коли я вмер, циркуляційну книгозбірню,
Що для Спун-Ріверу я був зібрав
И провадив для добра допитливих умів,
Продали з молотка на майдані громадськім.
Ніби для того, щоб знищити останній знак
Моєї пам'яти та впливу.
Бо ті з вас, хто не міг побачити користи
В знанні Вольнеївських «Руїн» так само, як і в «Аналогії» Бутлера,
- ↑ Ейбі — зменшене Абрагам.
