Сторінка:Кіплінґ Р. Брати Моуглі. Пер. Ю. Сірий. Київ - Відень, 1920.djvu/115

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Через який час вони зачули довгий сонний рев ситого тигра: він тільки що прокинувся.

— Хто кличе? — заревів Шер-хан. А вродливий павич звився над проваллям з пронизуючим криком.

— Я — Моуглі! Ти, убивце скотини, настав твій час іти на Скелю Ради… Вниз жени їх, вниз, Акело! Вниз, Рамо! вниз!

Буйволи спинилися були на хвилинку коло спуску, але Акела завив на все горло охотницький заклик і буйволи посунули так швидко, як гірські потоки. Тепер вже вони не могли спинитись — і неслися збиваючи по дорозі каміння, та здіймаючи цілі хмари по-