роху. Перш, нїж добігти до балки, Рама вже почув Шер-хана і люто заревів.
— А! — сказав Моуглі сидячи верхом на Рамі. — Тепер ти зрозумів в чім річ!
І лава чорних ріг, вкритих піною писків, та диких очей ще з більшою злістю валила в балку, нагадуючи великі каміння, що котилися під натиском повіні. Більш слабі були збиті до стін балки і своїми боками виривали виноград та кручені ростини. Буйволи розуміли, яке діло мусять вони тепер зробити: проти такої сили не вистоїть навіть тигр!
Шер-хан зачув грім від тупотіння і подався, шукаючи по боках місця, де б було можна вилізти. Але балка вузька, стіни здіймаються сторч і тигр бачив, що вгору вийти не можна. А до того ще він після їжі та питва обважнів, і йому зовсім не до бійки було. Шер-хан подався навтікача, вниз по балці.
Череда, розхлюпуючи на всі боки воду, з ревами промайнула через струмок, коло котрого недавно спочивав тигр, і подалася далі.
