якою ж гарною буде шкура його на Скелі Ради! Треба швидче братись до роботи.
Звичайний хлопець не насмілився б і думати про те, щоб зідрати шкуру з такого величезного тигра; але Моуглі знав краще всякого иншого, як сидить на звірові шкура, та як її зідрати. Все таки робота ся була важкою, і Моуглі вовтузився коло сеї роботи більш години.
А вовки сиділи висолопивши язики, або підходили, щоб допомогти йому, коли він прохав.
Раптом хтось доторкнувся до плеча Моуглі.
Він оглянувся і побачив Булдео з рушницею.
Діти розказали йому на селі про те, куди побігли буйволи, і Булдео прийшов сердитий, для того, щоб вилаяти Моуглі за недогляд череди. Вовки поховалися, як тільки побачили людину з рушницею.
— Що се за дурниці! — грізно сказав Булдео. — Ти гадаєш, що можеш зідрати шкуру з тигра? Де буйволи його вбили? Диви! та се ж кривий тигр, що за голову його обіцяли сто рупій! Чудово, чудово, ми не звернемо уваги на те, що ти допустив до того, що череда розбрелася, а може ще я тобі дам одну рупію в нагороду, після того, як одвезу шкуру до Канхпвари.
Булдео дістав з-за пояса губку й кресало,
