Коли ви читали перші оповідання про нетрі, то, певно, пам'ятаєте, що Моуглі, після того, як приніс на Скелю Ради Шер-ханову шкуру, заявив родині Сеонійських вовків, що надалі полюватиме вже сам собі. Тоді ж таки четверо вовчат заявили, що будуть ходити разом з ним: то були вовчата, що зросли з Моуглі в одному лігві. Але тяжко буває відразу змінити все в житті, а тим більш в нетрях. З Скелі Ради Моуглі пішов просто до свого рідного лігва і проспав там цілу добу. Коли він прокинувся, то розказав Вовкові та Вовчиці про своє життя між людьми, звичайно так, щоб було для вовків зрозумілим. А коли він повернув ніж (котрим зняв з Шер-хана шкуру), так що він заблищав під соняшним промінням, то Вовк з Вовчицею згодились, що він таки де-чому навчився від людей.
Потім Акела і Сірий Брат мусіли розповісти про те, як вони допомагали Моуглі заганяти буйволів в яр. Балу виліз аж на гору, щоб почути оповідання про хлопця, а Багіра мало не подряпала всю себе з радощів, що Моуглі так гарно справився із своїм ділом.
Сонце вже давно зайшло, та ніхто й не думав лягати спати. Иноді Вовчиця задерала
