Моуглі усміхнувся і не переставав лежати в воді.
— Са почув виття тигра і спитав: »Яке ти маєш горе?« І Перший Тигр задрав голову до неба, що було недавно сотворено (ох, яке воно старе вже!), і сказав: »Верни мені знову мою владу, Са! Всі нетрі знають про мій сором. Я втік від голого і він взивав мене ганебним іменням«. — »Чому ж то?« — спитав Са. »Тому, що я вимазаний гразюкою з болота«, — відповів Перший Тигр. »То скупайся, а потім покачайся по мокрій траві, і коли се гразюка, то, певне, вона позлазить«, — сказав Са. Перший Тигр кинувся у воду, а потім почав качатись і качався, аж поки нетрі закрутилися йому черед очима, та ні одна смуга не злізла з його шкури. Са, що стежив увесь час за ним, засміявся. »Що я зробив, щоб заслужити се?« — спитав Перший Тигр.
— »Ти вбив оленя і таким чином привів в нетрі смерть, а разом з нею і жах. Тепер звірі в нетрях бояться одно одного, так само, як ти боїшся голого«. — »Мене вони не будуть боятись«, — сказав тигр. »Вони дуже давно знають мене«. »Піди й подивись« — відповів Са. Перший Тигр метнувся на всі боки, кличучи сарн, безрогих та инших звірів з нетрів.
Але всі з жахом тікали від того, хто колись був над нетрями суддею. Тоді Перший Тигр повернувся до Са. Гордощі його було потоп-
