коли настануть холоди. Ти не був до його милосердним, і він не матиме милосердя до тебе«.
Перший Тигр був дуже сміливий, бо се була його ніч, він сказав: »Обіцянка Са мусить бути виконаною. Не зможе ж він одібрати у мене мою ніч«.
»Так вона лишиться твоєю«, — відповів Са, — »як я обіцяв, але дорого обійдеться вона тобі. Ти навчив людину вбивати, а людина учень дотепний«.
»Ось він мертвий коло моїх ніг«, — сказав Перший Тигр. Сповісти нетрі, що я вбив жах«.
Са сміявся і сказав: »Ти вбив одного з численних, та розкажи сам звірям з нетрів… твоя ніч минула!«
Настав день і з печери вийшов другий голий. Він побачив на стежці убиту людину і Першого Тигра, що стояв над нею. Голий взяв гостру ломаку.
— Тепер кидають такою штучкою, котра ріже, — зауважив Саґ, похитуючи своїми голками. Він знав се, бо гонди дуже люблять його м'ясо, і Саґ знав, що то значить гострий маленький топірець, що летить, як блискавка.
— Ні, то була гостра палиця, така, як вони кладуть тепер коло пастки, — сказав Газі — Чоловік кинув її і вона застромилася в тіло Першого Тигра. Пророкування Са збулося. Перший Тигр ревучи та виючи метнувся не-
