Все, про що ми будемо тут оповідати, трапилося перш, нїж Моуглі вийшов з Сеонійської родини вовків, помстившись над Шер-Ханом.
Се відбувалося в ті часи, коли Балу учив його законам нетрів. Великий, поважний, старий мурий ведмідь був дуже задоволений з свого учня; молоді вовки звичайно вчились тільки тим законам нетрів, що стосувалися до їх родини, і відразу розбігалися, як тільки вивчили слова з охотницької пісні вовків:
»Нечутні кроки, очі, що бачуть в темряві, вуха, що чують найменший згук, — се наші ознаки, виключаючи шакала-Табаки та гієни, котрих ми ненавидимо«. Але Моуглі, будучи людською дитиною, міг вивчити багато більше того. Траплялося иноді, що Багіра, чорна пантера, приходила поглянути, як живе її коханий хлопець, і мурчала, притуливши голову до дерева, та слухала, як він розказує свої знання перед Балу. Хлопець чудово лазив та дрався по деревах, добре плавав і бігав, а тому Балу рішив вивчити його всім лісовим і річковим законам. Він пояснював перед ним,
