Сторінка:К. Антонович. Права національних меншостей (1923).djvu/15

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

між горожанами тої самої держави. Тому одиноко доцільним являється: впровадити у міжнароднім праві замість охорони національних меншостей засаду повної рівноправности всіх горожан держав без ріжниці націй. Отсе є одна з перших і конечних умов мира між народами Европи, бо годі замикати очей перед сим, що тепер діється. Світова війна ніби покінчена, але в дійсности народи на континенті Европи поборюються страшнійше як у війні, і отся домашна та сусідська боротьба між народами Европи завсе загрожує мирови та мусить допровадити до нової великої війни, як вчасно не усунеться поспільного ворогування між найблизшими народами.

Та коли сього не вміли зділати побідні держави антанти своїми „мировими“ диктатами про новий лад в Европі, то світовий міжнародній конґрес як найвища інстанція мусить піднятись ревізії мирових договорів, щоби по засаді національної справедливости наладнати міжнародні відносини в Европі. По сій дорозі піде економічна відбудова й дійсний мир,  — чого бажає весь культурний світ.