число пролєтаріяту, — він збиває єго у що-раз більші масси; сила пролєтаріяту росте і він починає що раз то більше розуміти цю силу. Інтереси і життєве становище пролєтарів що раз більше вирівнюють ся, бо машини постійно заглажують всї неоднаковости працї і мало не скрізь пригнїтають заробітну платню до однаково низької міри. Зростаюча конкуренція буржуа про між собою і торговельні крізи, що випливають з цїєї конкуренції, роблють заробіток пролєтаря що-раз більше непевним; безупинне полїпшеннє машин, що поступає чим раз швидше, робить все життєве становище робітника що раз більше хистким; сварки про між поодиноким робітником і поодиноким буржуа щораз більше набірають ся характеру сутички між двома клясами. Робітники починають закладати спілки проти буржуазії; вони виступають у-купі, щоб запевнити свою заробітну платню. Вони засновують нарештї навіть сталі товариства, щоб забезпечити себе на час розрухів. Подекуди ця боротьба проявляєть ся в повстанських бунтах.
Інколи побіждають робітники, але не на довго. Дійсним наслїдком їх боротьби не є безпосередній усьпіх її, але та одностайність робітників, що чим раз то все ширшає. Цїй одностайностї сприяє викликане великою продукцією полїпшенє засобів зносин, яке стикає між собою робітників ріжних місцевостей. Вже досить і цього стикан-
