Сторінка:К. Маркс і Ф. Енґельс. Комунїстичний манїфест (1917).djvu/16

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 18 —

Пролєтаріят переходить через ріжні фази розвитку. Його боротьба з буржуазією починаєть ся зо дня його народження.

З початку борять ся робітники поодинцї, далї робітники однієї фабрики, нарештї робітники одного фаху в одній місцевостї проти окремого буржуа, що їх безпосередно визискує. Вони нападають не тільки на буржуазні продукційні відносини, але на самі знаряддя продукції; вони нищать чужі товари, які роблять їм конкуренцію, руйнують машини, палять фабрики; вони силкують ся повернути загублене становище середньовічних робітників.

На цїм ступнї розвитку робітники становлять розвіяну по всїй країнї і розєднану конкуренцією масу. Те що вони держать ся купи, виступають разом, це ще не є наслїдком їх власного єднання, а є лиш наслїдком єднання буржуазії, що для осягнення своїх полїтичних цїлів мусить і ще має спроможність рухати весь пролєтаріят. Одже пролєтарі на цїм ступнї розвитку борять ся не з своїми ворогами, а з ворогами своїх ворогів, з останками абсолютної монархії, з земельними власниками, з непромисловими буржуа, з дрібними міщанами. Таким побитом, весь історичний рух концентруєть ся в руках буржуазії; кожна побіда оттак осягнена, це побіда буржуазії.

Але розвиток промислу не тільки побільшує