Сторінка:К. Маркс і Ф. Енґельс. Комунїстичний манїфест (1917).djvu/22

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 22 —

пролєтарізація, оскільки вони боронять будучі свої інтереси, а не інтереси сучасні, оскільки вони

покидають свій власний погляд, щоб стати на погляд пролєтаріяту. Босяцтво — цей продукт пасівного зледащіння найнищих шарів старого суспільства, розворушене революцією пролєтаріяту, подекуди захоплюєть ся рухом, але все його життєве становище дає спроможність легко його підкупити до реакційних каверз.

В умовах життя прелєтаріяту немає й слїду од життєвих умов старого суспільства. Пролетар не має власности; його відношене до жінки і дитини не має нічого спільного з буржуазними родин ними відносинами; сучасна промислова праця, сучасне ярмо капіталу, що однаково гнітить робітника і в Англії, і у Франції, однаково і в Америці, і в Німеччині, — позбавило його всякого національного характеру. Закони, мораль, релігія, — все це для його лиш буржуазні забобони, за якими криють ся буржуазні інтереси.

Усї попередні кляси, здобуваючи для себе владу, силкувались запевнити своє, вже здобуте, житєве становище, тим що підгортали під умови найкращого визиску, все суспільство. Пролєтарі-ж можуть заволодіти продукційніши силами суспільства, лишень тоді коли вони знищать свій власний, а разом з тим і весь дотеперішній взагалі спосіб