Сторінка:К. Маркс і Ф. Енґельс. Комунїстичний манїфест (1917).djvu/23

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 23 —

присвоюваня. Пролетарі не мають нічого свого щоб охоронити, вони повинні знести всі дотеперішні пріватні багацтва і забезпеки пріватної власности.

Всі дотеперішні рухи були рухами меншости, або користними для меншості. Пролетарський рух є самостійним рухом величезної більшости на користь величезної більшости. Пролєтаріят, цей найнищий шар теперішнього суспільства, не може підняти ся, не може випростати ся не рознесши на порох усієї надбудови шарів, яка складає оффіціяльне суспільство.

Хоч і не змістом, так за те формою, боротьба пролетаріату з буржуазією є найсамперед — на ціональною. Пролєтаріят кожної країни мусить, розуміють ся, насамперед упорати ся з своєю владною буржуазією.

Робивши нарис найбільш загальних фаз в розвиткові нролєтаріяту, ми простежили більш а - бо менш скриту громадську війну аж до тієї хвилини коли вона обертається в відкриту революцію і коли пролєтаріят, насильно скинувши буржуазію, починає сам панувати.

Все дотеперішнє суспільство, як ми бачили, спірало ся на антагонізм між пригноблювачами і пригнобленими клясами. Але для того, щоб можна було яку-небудь клясу гнобити, треба їй забезпечити принаймні ті умови істновання, які потріб-